Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Паньківська Ю$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 2
Представлено документи з 1 до 2
|
1. |
Повниця О. Ю. Протиаденовірусна активність препарату неофлазид in vitro [Електронний ресурс] / О. Ю. Повниця, Л. О. Білявська, Ю. Б. Паньківська, К. С. Науменко, Л. Б. Зелена, С. Д. Загородня, В. П. Атаманюк // Мікробіологічний журнал. - 2018. - Т. 80, № 5. - С. 98-109. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2018_80_5_10 Понад 70 серотипів аденовірусів людини викликають різноманітні інфекційні захворювання, що в разі імунодефіцитних станів призводять до високого ризику розвитку генералізованої форми вірусної інфекції. Асортимент препаратів, яким властива антиаденовірусна дія, на сьогодні досить обмежений та представлений в основному синтетичними речовинами. Недоліком існуючих синтетичних антивірусних препаратів є їх висока токсичність. Мета роботи - дослідити протиаденовірусну дію препарату природного походження неофлазид (нової субстанції препарату протефлазид), його біологічно активного компоненту БАРП (природної біологічно активної речовини) і БАР СА (синтетичного аналогу БАРП). Для визначення цитотоксичних, віруліцидних і антиаденовірусних властивостей речовин використовували МТТ-аналіз (колориметричний метод з використанням 3(4,5-диметилтріазол-2-іл)-2,5-дифенілтетрозоліум броміду). За допомогою методу ПЛР (полімеразної ланцюгової реакції) визначали рівень нагромадження вірусної ДНК в клітинах. Інфекційні титри аденовірусу, синтезованого за присутності речовин, визначали за кінцевою точкою розведення вірусу, що викликає 50 % ЦПД (цитопатогенну дію) в моношарі клітин. Цитотоксична концентрація (CC50) в культурі клітин A 549 для препарату неофлазид, речовин БАРП та БАР СА становила 10 мкг/мл, 76 мкг/мл та 43 мкг/мл відповідно. Речовини не мали вираженої віруліцидної дії. Препарат неофлазид, речовини БАРП та БАР СА повністю пригнічували утворення інфекційного аденовірусу в концентраціях 7,1 мкг/мл, 30 мкг/мл та 10 мкг/мл, відповідно. Висновки: препарат неофлазид НВК "Екофарм" (Київ, Україна), біологічно активний компонент (БАРП) та його синтетичний аналог (БАР СА) мають здатність пригнічувати утворення інфекційного аденовірусу, що надає перспективу для проведення відповідних клінічних випробувань.
| 2. |
Паньківська Ю. Б. Антиаденовірусна активність наночастинок діоксиду титану [Електронний ресурс] / Ю. Б. Паньківська, Л. О. Білявська, О. Ю. Повниця, М. М. Загорний, А. В. Рагуля, М. С. Харчук, С. Д. Загородня // Мікробіологічний журнал. - 2019. - Т. 81, № 5. - С. 73-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/MicroBiol_2019_81_5_8 Пошук безпечних для людини та навколишнього середовища речовин і способів інактивації збудників хвороб є одним із пріоритетних напрямків наукових досліджень. Зокрема, відомі властивості діоксиду титану продукувати активні оксигенвмісні радикали під дією УФ випромінювання, які можуть пошкоджувати такі біологічні молекули патогенів як білки, ліпіди та нуклеїнові кислоти, роблять його перспективним агентом для розробки препаратів із віруліцидними та антивірусними властивостями. Мета роботи - дослідження інактивуючої дії наночастинок діоксиду титану відносно аденовірусу 5 серотипу in vitro. Дослідження пористої структури наночастинок проведено адсорбційно-структурним динамічним і статичним об'ємним методом. Структуру досліджуваних зразків визначено за допомогою електронного мікроскопа JEM-1400 (JEOL, Японія). Цитотоксичну, віруліцидну та антиаденовірусну дію наночастинок визначено в культурі клітин MDBK із застосуванням МТТ-тесту. У результаті проведених досліджень антиаденовірусної дії наночастинок діоксиду титану встановлено, що наночастинки зразка (I) із частинками розміром 8 - 15 нм проявили більшу активність після короткого часу інкубації (5 хв) з аденовірусом 5 серотипу, при цьому наночастинки зразка (II) розміром 20 - 30 нм проявили інгібуючий влив після 15 хв інкубації. Антивірусна активність наночастинок TiO2(II) відносно аденовірусу людини 5 серотипу була в межах 45 - 95 %. Використання комерцiйного нанопорошку TiO2P25 виробництва Evonik Industries AG (Німеччина) як контролю виявилось неефективним, оскільки в досліджуваній модельній системі антивірусна активність відсутня. Найефективніше підсилення віруліцидної дії TiO2(II) відбувалось за концентрації наночастинок 10 мкг/мл і становило близько 30 %. У результаті проведених досліджень встановлено, що наночастинки діоксиду титану мають віруліцидну та антивірусну дію відносно аденовірусу 5 серотипу.
|
|
|